Національний банк затвердив нову систему валютного регулювання і оприлюднив дорожню карту валютної лібералізації

Національний банк України затвердив і оприлюднив усі нормативно-правові акти, які є основою для нової ліберальної системи валютного регулювання, передбаченої Законом України “Про валюту і валютні операції”. Нова система складається з восьми основних постанов Правління Національного банку, замінили попередню базу з 56 нормативно-правових актів у сфері валютного регулювання:

• постанову № 1: “Про затвердження Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України”;
• постанову № 2: «Про затвердження Положення про здійснення операцій з валютними цінностями”;
• постанову № 3: “Про затвердження Положення про транскордонного переміщення валютних цінностей”;
• постанову № 4: “Про затвердження Положення про перелік заходів захисту, порядок і критерії їх введення, продовження та дострокового припинення”;
• постанову № 5: “Про затвердження Положення про заходи захисту і визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті”;
• постанову № 6: “Про затвердження Положення про порядок надання банками Національному банку України інформації за договорами, які передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами-кредиторами за залученими резидентами кредитів, позик”;
• постанову № 7: «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів”;
• постанову № 8: «Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу і перевірки документів (інформації) про валютні операції”.

Постанови № 1-3 є постійно діючими нормативно-правовими актами, але в повному обсязі будуть діяти тоді, коли Національний банк не буде необхідності вживати заходів щодо захисту на валютному ринку для запобігання обставин, що загрожують макрофінансової стабільності.

Постанови № 4 і № 6 також є постійно діючими актами. Вони визначають загальний перелік можливих заходів захисту і критеріїв їх застосування на валютному ринку, а також вводять повідомну процедуру за кредитними договорами з нерезидентами.

Постанова № 5 має тимчасовий характер і визначає конкретні заходи захисту, введені Національним банком. Ці заходи будуть скасовуватися відповідно до темпів поліпшення макрофінансової ситуації.

Постанова № 7 також тимчасово визначає порядок здійснення банками валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів у скасуванні такого вимоги.

Постанова № 8 є одним з ключових документів щодо впровадження ризик-орієнтованого підходу в валютному нагляд.

Крім цього, Правління Національного банку затвердило ще два технічних документи з метою реалізації вимог нового валютного законодавства. Це, зокрема, постанова N10 від 2 січня 2019 “Про затвердження Правил функціонування Системи підтвердження угод на валютному ринку України”. Документ зберігає гнучкі підходи щодо використання банками коштів Системи підтвердження угод Валкла. Нацбанк також продовжує час роботи системи з 17-30 до 19-00 для зручності банків, які будуть мати більше часу для подання Національному банку інформації про наявну на суму коштів в гривнях рахунку 2900 (рахунок для резервування коштів клієнтів для купівлі іноземної валюти) і про запланованому на наступний день обсяг обов’язкового продажу валютних надходжень.

Також прийнято постанову №16 від 4 січня 2019 “Про документі для обліку та реєстрації валютно-обмінних операцій”, яка встановлює форму і зміст розрахункових документів для проведення валютно-обмінних операцій.

Ухвалення всіх зазначених нормативно-правових актів є черговим важливим етапом лібералізації валютного ринку. Норми цих документів спрямовані на дерегуляцію інвестицій, спрощення проведення транскордонних операцій з валютними цінностями та розширення переліку доступних валютних операцій. Нова система валютного регулювання запрацює з 7 лютого 2019 разом з введенням в дію Закону України “Про валюту і валютні операції”.

Обмеження будуть скасовані з 7 лютого

Нове регулювання передбачає ряд послаблень на валютному ринку, які полегшать ведення бізнесу і поліпшать інвестиційну привабливість України. Загалом З 7 лютого буде введено в дію більше 20 послаблень:

• вдвічі збільшується граничний термін здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами – до 365 днів
• скасовується валютний нагляд за експортно-імпортними операціями до 150 тис. грн;
• дозволяється вільне використання рахунків юридичних осіб за кордоном (крім операцій з переказу коштів з України на такі рахунки)
• скасовуються індивідуальні ліцензії на валютні операції – їх замінить система електронної лімітів (2 млн євро / рік для юридичних осіб, 50 тис. євро / рік для фізичних осіб);
• скасовуються санкції у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків розрахунків;
• скасовується обмеження на дострокове погашення зовнішніх зобов’язань;
• дозволяється укладення валютних форвардів для хеджування експортно-імпортних і боргових операцій;
• дозволяється здійснення операцій за рахунками юридичних осіб-нерезидентів в банках України;
• скасовується процедура реєстрації зовнішніх запозичень;
• дозволяється оnline-купівля іноземної валюти фізичними особами (в межах ліміту покупки готівкової валюти – до 150 тис. грн / день в еквіваленті);
• дозволяється банкам продавати своїм клієнтам державні цінні папери, номіновані в іноземній валюті, за іноземну валюту;
• дозволяється укладення банками валютних свопів з резидентами і нерезидентами;
• дозволяються безлімітні інвестиції банків в цінні папери інвестиційного класу;
• збільшується ліміт на перекази іноземної валюти за кордон без відкриття рахунку для фізичних осіб – з 15 до 150 тис. грн / рік;
• збільшується ліміт на покупку банківських металів фізичними та юридичними особами з 3,21 тройської унції в тиждень (100 г) до еквівалента 150 тис. грн / день (без обмежень для юридичних осіб, які ведуть діяльність, пов’язану з використанням банківських металів);
• дозволяється юридичним особам ввезення-вивезення банківських металів, якщо це передбачено їх статутом;
• дозволяється резидентам внесення платежів в іноземній валюті при страхуванні життя;
• дозволяється здійснювати інвестиції і кредитувати резидентів з рахунку ЛОРО в гривнях банку-нерезидента;
• банкам-нерезидентам дозволяється купувати валюту на всю суму залишку в гривнях на рахунку ЛОРО;
• дозволяється купувати і накопичувати іноземну валюту на рахунки для виплат за зовнішніми запозиченнями;
• скасовується подвійний контроль за операціями з експорту продукції – валютний нагляд здійснюватиме тільки той банк, який отримав інформацію про відповідної митної декларації;
• дозволяється здійснення інвестицій в Україну не тільки в валютах першої, але і другої групи класифікатора валют;
• уніфіковані переміщення валютних цінностей через кордон.

Як спроститься валютний контроль

В рамках нової системи валютного регулювання Національний банк також здійснює перехід від системи тотального валютного контролю за кожною операцією з валютними нагляду, побудованого за принципом “більше ризиків – більше уваги, менше ризиків – менше уваги”.

Банки зможуть послабити нагляд за більшістю операцій бізнесу, без ознак сумнівних операцій (розбіжності обсягів операцій з обсягами звичайної ділової активності, невідповідність суті операції змісту діяльності клієнта, використання в розрахунках підприємств-оболонок і т.д.). Також скасовується вимога про складання банками обов’язкового письмового висновку про результати аналізу клієнтської операції.

Разом з виведенням з-під нагляду дрібних операцій на суми до 150 тис. Грн впровадження такого ризик-орієнтованого нагляду зменшить тимчасові і адміністративні витрати бізнесу, а також полегшить навантаження на блок фінансового моніторингу в банках.

Національний банк планує знімати тимчасові обмеження

Нова система валютного регулювання залишає Національний банк право вживати заходів захисту в сфері валютних операцій в разі виникнення обставин, що загрожують стабільності фінансової системи. Зокрема, це може бути регулювання обов’язкового продажу частини валютної виручки і граничних строків розрахунків за операціями експорту-імпорту, введення лімітів на здійснення окремих валютних операцій, встановлення правил здійснення операцій, пов’язаних з рухом капіталу.

У той же час ці норми мають лише превентивний характер – введення нових обмежень на валютному ринку з 7 лютого не передбачається. Метою Національного банку, як і раніше залишається поступове зняття всіх валютних обмежень і перехід до режиму вільного руху капіталу.

Дорожня карта валютної лібералізації, розроблена Національним банком спільно з експертами Міжнародного валютного фонду, передбачає покрокове зняття всіх валютних обмежень відповідно до темпів поліпшення макроекономічних умов в Україні, а також прийняття низки законів, спрямованих на підвищення якості регулювання небанківського фінансового ринку (законопроект про “спліт “, реєстраційний номер 2413) і попередження непродуктивного відтоку капіталу з країни (законопроект про протидію BEPS” про імплемента ії Плану протидії розмивання баз оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування “, опублікований в жовтні Національним банком і Міністерством фінансів).

Таким чином, скасування валютних обмежень насамперед передувати оцінка Національним банком таких макроекономічних індикаторів як темпи зростання ВВП, динаміка інфляції, стан валютного ринку, фінансова стабільність, ситуація на зовнішніх ринках тощо. У той же час валютна лібералізація, передбачена дорожньою картою, не має часових рамок. Відповідно, чим швидше наступати сприятливі макроекономічні та фінансові умови, тим швидше Національний банк прибирати обмеження на валютному ринку, і навпаки.

Серед головних пріоритетів Національного банку – зняття ряду обмежень, які створюють більше додаткових труднощів для ведення зовнішньоекономічної діяльності та стримують нові іноземні інвестиції в Україну. У тому числі і перш за все:

• поступове зниження і скасування вимог до обов’язкового продажу валютної виручки;
• скасування вимоги щодо попереднього резервування коштів для купівлі іноземної валюти (купівля на умовах Т + 1);
• зниження і / або скасування ліміту на репатріацію дивідендів;
• скасування граничних строків розрахунків за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів, але не раніше прийняття законопроекту про протидію BEPS;
• скасування заборони на купівлю іноземної валюти за кредитні кошти;
• скасування додаткового нагляду за взаємозаліком валютних зобов’язань;
• підвищення і скасування ліміту на покупку фізособами готівкової іноземної валюти в межах 150 тис. грн / день.

Інші ослаблення на валютному ринку будуть стосуватися проведення окремих операцій, перш за все з цінними паперами та деривативами, інвестицій за кордон, а також розширення функціоналу фінансових установ. Це, зокрема:

• поступове скасування всіх обмежень на проведення форвардних операцій;
• скасування обмежень по репатріації коштів від продажу облігацій і нелістингових цінних паперів;
• скасування вимоги щодо купівлі валюти юридичними особами тільки під зобов’язання;
• зняття всіх обмежень щодо розрахунків у валюті валютним з купівлі-продажу облігацій внутрішньої державної позики;
• скасування всіх обмежень на проведення валютних свопів;
• підвищення і подальше скасування ліміту на інвестиції юридичних осіб за кордон (з 7 лютого – 2 млн євро / рік), але не раніше прийняття законопроекту про протидію BEPS;
• підвищення і подальше скасування ліміту на платежі фізичних осіб за кордон (з 7 лютого – 50 тис. євро / рік), але не раніше прийняття законопроекту про протидію BEPS;
• скасування заборони на кредитування нерезидентів у гривні (не раніше прийняття законопроекту про протидію BEPS);
• відкриття доступу небанківських фінансових установ на валютний міжбанківський ринок (не раніше прийняття законопроекту про “спліт”);
• дозвіл на продаж валюти в режимі он-лайн небанківськими фінансовими установами (не раніше прийняття законопроекту про “спліт”).

Кінцева мета Національного банку – зняття всіх бар’єрів на ринку і перехід до режиму вільного руху капіталу, стане основою для полегшення ведення бізнесу та інвестиційного клімату в Україні, припливу іноземного капіталу, сталого економічного зростання.

За матеріалами: https://bank.gov.ua/